Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
мокнути — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
мокнути — мокну, неш, Пр. Робитися мокрим, просякатися вологою … Словник лемківскої говірки
викисати — а/є, недок., ви/киснути, не, док., розм. Довго мокнути у воді або в іншій рідині … Український тлумачний словник
вимокати — а/ю, а/єш, недок., ви/мокнути і ви/мокти, кну, кнеш; мин. ч. ви/мок, ла, ло; док. 1) Ставати зовсім мокрим. 2) Пропадати, гинути від надмірної вологи, застою води (про рослини). 3) Намокаючи, змінювати свої певні властивості (ставати м якшим,… … Український тлумачний словник
киснути — і рідко ки/сти, сну, снеш; мин. ч. кис, ла, ло і ки/снув, нула, нуло; недок. 1) Ставати кислим (у 1, 2 знач.). 2) перен., розм. Проводити час бездіяльно, одноманітно, нудьгуючи. || Залишатися, перебувати де небудь тривалий час. || Бути в… … Український тлумачний словник
мокнучий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до мокнути. •• Мо/кнучий лиша/й те саме, що екзе/ма … Український тлумачний словник
мокти — див. мокнути … Український тлумачний словник
мочитися — мочу/ся, мо/чишся, недок. 1) розм., рідко. Те саме, що мокнути 1). 2) Пас. до мочити 2) … Український тлумачний словник
надмокати — а/є, недок., надмо/кнути, не, док., розм. Починати мокнути; трохи промокати … Український тлумачний словник
перемокати — а/ю, а/єш, недок., перемо/кнути, ну, неш і перемо/кти, кну, кнеш, док. 1) Ставати мокрим. 2) Мокнути занадто довго, довше, ніж потрібно … Український тлумачний словник
